ВИПРОБУВАННЯ КРУПНОГО ЗАПОВНЮВАЧА ДЛЯ ВАЖКИХ БЕТОНІВ

де m₂ маса мірного циліндру, кг;

m₁ маса мірного циліндру зі щебенем, кг;

V обєм мірного циліндру, л.

Після того, як уся наважка щебеню буде занурена до обємоміру та припиниться краплепадіння з зливної трубки, зібрана в посудині вода буде дорівнювати за обємом сумарному обєму шматків щебеню.

Розділивши масу щебеню в сухому стані на його обєм, одержують величину істинної густини зерен щебеню .

Порожнистість щебеню обчислюють на основі попередньо встановлених значень насипної густини щебеню () та істинної густини його зерен ()

насипна густина щебеню, г/см³;

істинна густина зерен щебеню, г/см³.

Після попередньої промивки та висушування проби щебеню беруть наважку в кількості 10 кг, включаючи зерна піску, які в ній містяться, послідовно просіюють крізь набір сит, починаючи з сита, що має найбільші отвори (рис. 9.3). Просіювання наважки на кожному ситі виконується по частинах, щоб товщина шару щебеню на ситі не перебільшувала найбільшого розміру зерен щебеню, механічним способом або руками.

знаходячи тим самим частинні залишки в грамах: m₇₀, m₄₀ і т.і. Далі обчислюють частинні залишки на кожному ситі у відсотках як відношення частинного залишку в грамах до маси узятої наважки за формулою (9.3):

a частинний залишок на кожному ситі, %

m_і

m

a a a

- повні залишки на ситах, %;

a

б) найменшу крупність щебеню (Д_найм), відповідну до розміру отвору першого з сит, на якому повний залишок перебільшує 95%.

(9.5)

де Д_найб найбільша крупність щебеню, мм;

Д_найм найменша крупність щебеню, мм.

Порівнюючи одержану криву просіювання щебеню (за аналогією з кривою просіювання гравію, п. 4, ГОСТ 8269.0-97) з вимогами стандарту, виносять висновок про зерновий склад щебеню.