Інтертекстуальність і інтертекст

актуально проблема у , що становить основу . низка . його Ю. у ' , слово, роман' (1967). для послужила М. ' , у ' (1924). тексту, у центр якої поставив 'чужого слова'. доводив, що ланкою в поза його межами не може бути . , в основі М. ' тексту' наявності ' у '. І. Смирнов як тексту ( ) на тексти. Ж. це як ' ' в одному більше .

, що школі . Вони як тексту в іншими текстами. ' ' ' ' та ' ' дав Ролан : текст ; тексти в на рівнях у більш формах: тексти культури тексти культури. текст - це нова тканина, зі цитат.

на це, ' ' у його , як тексту в іншими текстами.

Як зазначають літературознавці, концепція інтертекстуальності тісно пов'язана з теоретичною 'смертю суб'єкта' (М. Фуко) і 'смертю автора' (Р. ), внаслідок чого автор, текст і читач перетворюються в єдине цитатне поле. , що світ - це великий текст, у все колись , а одних тих же .

цим : ( / , / ). - текст про текст, текст, що , . , - це текст, опорою на .

У сфері інтертекстуальності будь-який текст характеризується як , у якому присутні інтертекстуальні знаки, серед яких розрізняють 'чуже слово', цитати, алюзії, ремінісценції, мотиви, спільні для декількох текстів, однорідні фабульні елементи та деякі інші.

в рамках одного автора. У , один у часовому . , принцип на .

, 'Про все вже сказано. На щастя, не про усе '.