ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

присвячена велика кількість робіт. Навчання навичкам і умінням відносяться до предмету педагогіки, а відносно допоміжних шкіл до олігофренопедагогіки. Для того, щоб в цьому переконатися, достатньо звернутися до праці М..Перової Методика викладання математики в допоміжній школі (М., 1978). У книзі ґрунтовно аналізуються основні труднощі дітей при засвоєнні рахунку. Крім того, висловлюються методичні прийоми навчання дітей різним обчислювальним умінням і навичкам. Те саме можна сказати і про праці З.Н.Смірнової, А.В.Усвайської та багатьох інших олігофренопедагогів.

стоїть задача: з'ясувати які дані психології можуть бути використані олігофренопедагогами з метою удосконалення навчання школярів учбовим і трудовим навичкам. [

продуктивною для користування є теорія поетапного формування розумових дій, розроблена П.Я.Гальперіним. Ця теорія проста, ефективна при всіх видах навчання. Одним з елементів цієї теорії є положення про велику роль первинного орієнтування і формування нових дій.

трудових дій витікає з практики виховної роботи з учнями. Так, висловлені етапи навчання умінням і навичкам в книзі В.Ф.Мачихіної. Цю роботу можна розглядати як практичне керівництво до роботи вихователя. Автор докладним чином висвітлює порядок навчання дітей багатьом побутовим умінням і навичкам умивання, приготування їжі тощо. Важливість цих описів полягають не тільки в їх практичній значущості (засвоєння таких умінь і навиків не менш значуще, ніж оволодіння, наприклад, картонажною справою для подальшого життя розумово відсталої дитини), але і в їх поєднанні з теоретичними даними психології. Чим довше і більш розгорнутою є основа первинних дій, тим легше і успішніше їх виконання надалі. [2]

Багато цінного матеріалу щодо формування трудових умінь і навичок міститься в дослідженнях Г.М.Дульнева .

або в слюсарній майстерні, оскільки при співдружній роботі двох рук (при струганні, обпилюванні і т.д.) слабка рука міцнішає, стає більш сильною. Серед учнів зустрічається немало дітей з нерозвиненою моторикою, постає питання в яку майстерню такого школяра направити. Іноді припускають, що йому буде легше працювати в швейній або палітурній майстернях - там потрібно менше сили. Це невірно. Такому школяру краще працювати в столярній або слюсарній майстерні : там краще буде розвиватися його моторика. Це корисно у тому випадку, коли праця в такій майстерні не стане професією школяра в майбутньому. Зрозуміло, рішення про те, в якій саме майстерні навчатися школяреві, вимагає індивідуального підходу, але міркування про те, яка праця корисніша для корекції, повинні бути враховані. Слід погодитися з думкою більшості олігофренопедагогов, що найкорисніша праця сільськогосподарська. [2]

На підставі аналізу одержаних експериментальних даних Б.І.Пінській дійшов наступних висновків. При виконанні конструктивних завдань розумово відсталі діти погано орієнтуються в задачі, зустрічаючись з труднощами не перевіряють результати своїх дій, не співвідносять їх із зразками. Замість запропонованої їм задачі, вони часто вирішують простішу.