ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

молодших школярів із затримкою психічного розвитку (ЗПР) дуже актуальна. Вона спонукає по-новому розглядати організацію корекційних занять у тих закладах.

пізнавальної діяльності дітей цієї групи. Було встановлено, що властиві цим діти зниження працездатності та нестабільної уваги мають різноманітні форми індивідуальних проявів. У одних дітей максимальне напруження уваги та найбільш висока працездатність виникає на початку виконування завдання та знижується по мірі продовження роботи; в інших зосередження уваги настає лише після деякого періоду діяльності; в третіх відмічаються періодичні коливання уваги та нерівномірна працездатність на протязі всього часу виконання завдання.

не вплинути на успішність.

Одна з психологічних особливостей дітей з затримкою психічного розвитку є в тому, що у них спостерігається відставання у розвитку усіх форм мислення. Таке відставання спостерігається у найбільшому ступені під час рішення задач, які пропонують використання словесно-логічного мислення. Таке значне відставання у розвитку розумових процесів впевнено говорить про необхідність проводити спеціальну педагогічну роботу з метою формування у дітей інтелектуальних операцій, розвиток навичок розумової діяльності та стимуляції інтелектуальної активності.

Низька продуктивність при виконанні завдань може обумовлюватися не тільки недостатньою сформованістю інтелектуальних процесів, але й емоційними компонентами. Тому, перевагою є характеристика мислення на основі результатів експериментально-психологічних досліджень; в цьому випадку воно вивчається в ході рішення учнями задач, які не мають відношення до учбового, програмного матеріалу.

Таким чином, доводиться визнати, що діти із затримкою розвитку на початку шкільного навчання недостатньо володіють однією з основних розумових операцій.

Аналогічна картина виявляється при вивченні процесу узагальнення. Вміння подумки порівнювати предмети чи явища та виділяти в них загальну ознаку є одним з істотних умов оволодівання поняттями в процесі навчання. Недостатній рівень сформованості операції узагальнення у дітей з затримкою розвитку чітко проявляється при виконанні завдань на групування предметів за родовою приналежністю. Адекватне виконання таких завдань припускає перш за все наявність необхідного запасу родових понять (таких як меблі, посуд, тварини та т.п.).

Повноцінний розвиток узагальнення пропонує достатню рухливість, гнучкість самого процесу виділення загальної істотної ознаки. В процесі рішення величезної кількості виникаючих перед людиною різноманітних задач в одному і тому ж предметі можуть виявитися істотними самі різноманітні ознаки: колір, форма ,величина, функціональні особливості та ін.

Особливо великі труднощі відчувають діти з затримкою психічного розвитку при необхідності включати один і той же обєкт в різні системи узагальнень, відображаючи складні та різноманітні взаємозвязки між явищами реальної дійсності. При цьому вони допускають дуже характерну помилку для дітей даної категорії. Знайдений під час рішення задачі принцип діти переносять в невідповідні йому умови.

Спеціальні дослідження показали, що діти з затримкою розвитку на початку шкільного навчання недостатньо володіють операцією абстрагування. Процес абстрагування, виділення однієї будь-якої ознаки є більш важким, ніж при аналізі простих фігур: по-перше, потрібно відволікатися від великої кількості неістотних ознак, по-друге, необхідно враховувати складну структуру двохелементного обєкта в одних випадках, з відповідними вимогами інструкціями, орієнтуватися на ознаки великих фігур, в інших маленьких. Лише деякі першокласники з затримкою розвитку виконують такі завдання безпомилково. Більшість ж таких дітей не враховує складної структури матеріалу та виділяють певну ознаку в обох частинах обєкту.

Однак процес рішення інтелектуальних задач визначається не тільки тим, як оволодіє дитина вказаними операціями, але й його емоційно-вольовими особливостями. У нормально розвинутих дітей молодшого шкільного віку спостерігаються активні, інколи дуже напружені пошуки найбільш адекватних засобів рішення. Діти з затримкою розвитку ведуть себе інакше. Часто їх задовольняє перша, що прийшло на думку відповідь і задача виявляється невираженою навіть в тих випадках, коли потенційно вони в змозі впоратися з нею.

Динаміка формування розумовою діяльності у дитини представляє собою дуже важкий та багатоаспектний процес. В кожному окремому випадку необхідно мати чітке уявлення про формування таких сторін компонентів розумової діяльності як мовлення. В кожному випадку необхідно враховувати досягнутий дитиною до початку навчання в школі рівень розвитку та темп формування відповідної сторін мислення за певний матеріал часу. Тільки враховуючи обидва ці фактори та роздивляючись їх в порівнянні з нормою, можна достатньо обєктивно оцінювати зрушення, які відбуваються в розвитку мислення у даної категорії молодших школярів.

Узагальнюючи все вище сказане, можна виділити наступні загальні для ЗПР різної етіології риси: низька працездатність в результаті підвищеної виснаженості, незрілість емоційно-вольової сфери, обмежений запас загальних відомостей та уявлень, бідний словниковий запас, несформованість навичок в інтелектуальній діяльності, не повна сформованість ігрової діяльності, важкість словесно-логічних операцій, низький рівень самоконтролю та критичності мислення, несформованість основних розумових операцій та невміння орієнтуватися в завданні і планувати свою діяльність.

3. Власова Т.А. Актуальные проблемы клинического изучения задержки психического развития. // Дефектология. 1975. - №6.