КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСУ ПОЕТАПНОГО ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВИХ ДІЙ УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ШКОЛИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДОЗНАВСТВА

А.І. Капустін, В.А. Липа, Г.М. Мерсиянова, В.М. Синьов, В.Е. Турчинська і ін.). Оскільки соціальна ситуація розвитку (Л.С. Виготській) не тільки обумовлює особливості життя дитини в конкретний період, а й розглядається як відправний момент для динамічних змін, які будуть відбуватися в подальшому онтогенезі.

ефективну систему поетапного формування розумових дій, керування становленням словесно-логічного мислення, довільної уваги і інших пізнавальних процесів.

Викликають зацікавленість дані окремих наукових робіт (І.Г. Єременко, В.А. Ковальова, В.Г. Петрова, Л.А. Стожок, А.Є. Турчинська), що свідчать про певну індиферентність, а іноді і негативне відношення учнів до занять при вивченні природознавства. Аналіз вказаних праць по дефектології, наших спостережень на уроках природознавства, результати констатуючого дослідження, дозволили визначити умови підвищення учбово пізнавальної активності школярів з особливостями в розвитку.

Виходячи з того, що формування природознавчих уявлень і понять повинне включати власні спостереження учнів за об'єктами живої і неживої природи, ми вважали за необхідне забезпечити зв'язок змісту спостережень за сезонними змінами в природі з програмним матеріалом з природознавства.

Абстрактне мислення підводить учнів до узагальнення і розуміння життєвих процесів, встановленню причинно-наслідкових зв'язків, до наукового поняття про даний об'єкт природи. Оперуючи цим, школярі ведуть спостереження на виділеному нами

Мислення, ідучи від конкретного до абстрактного, не відходить від істини, а навпаки підходить до неї.

II -й етап), щоб потім перейти до мисленого, конкретного на більш високому рівні (

В порівнянні з первинними сприйняттями на першому етапі, спостереження школярів на другому етапі, стають найбільш точними, предметними, правильно відображаючими явища природи.

спостережень. Метою його є формування у учнів концептуальних систем, які розкривають сутність сезонних змін в житті природи. Зокрема, старшокласники повинні уточнити, перевірити ще раз свої знання, отримані шляхом вивчення програмного матеріалу і проведення спостережень на першому і другому етапах, уміти дати пояснення спостережуваним явищам, тобто повинне відбутися зрощення знань школярів, придбаних шляхом спостережень в природі і шляхом вивченням програмного матеріалу на уроці.