розуміється аналіз морфологічної будови слова, підбір спільнокореневих слів, вправи на визначення частин мови.

ріпленні дітьми знань з мови і виробленні міцних навичок грамотного письма.

що вони будуть розуміти, що таке корінь, суфікс, префікс, для чого потрібно розрізняти ці частини слова. Цієї досягти, якщо систематично вправляти в підборі спільнокореневих слів даних морфем.

Наприклад, при аналізі споріднених слів.

вибіг

садовий, - біганина

посадити перебіг

дошці так, щоб корінь слова був під коренем попереднього. корінь і визначають, що це спільнокореневі слова.

аналізувати будову слова, починаючи з 5 класу, слід привчати користуватись такою схемою самостійно.

чи інших слів.

їх поєднують. Важливе місце при вивче кожної частини мови належить морфологічному розбору, який сприяє виробленню в учнів навичок логічного мислення, привчає користуватися прийомами аналізу і синтезу. У шкільній практиці морфологічний розбір нерідко зводиться до того, що учні лише називають категорії слів:

Починаючи з 5 класу , (наприклад), при вивченні теми Іменник учням можна запропонувати розбір за такою схемою:

У 7-8 вимоги до застосування такого виду самостійних вправ, як морфологічний розбір, збільшуються. Учні повинні супроводжувати морфологічний розбір доказами, умовиводами. Так, при розборі іменника в реченні полетимо до зірок учні міркують так: зірок - це іменник, тому що означає предмет, відповідає на запитання - кого? чого? змінюється за відмінками / до - родовий відмінок/, числами / зірок - множина/, в однині має рід / зірка - іменник жіночого роду/, відміну / перша відміна, зірка - закінчення -

Такий порядок морфологічного розбору дисциплінує думку учня, привчає до послідовності, вчить учнів правильно робити висновки.

за допомогою питань.

У 5-6 класах учні при розборі визначають у реченні підмет, присудок, другорядні члени речення, повязують члени речення попарно за допомогою питань, називають перелічувані слова.

Задзвеніла

(Що зробила?)

(де?) в повітрі

Розбір за членами речення починається з визначення головних членів речення. Другорядні члени речення визначаються шляхом постановки до них тих питань, за допомогою яких вони повязуються з головними чи іншими другорядними членами речення. Такий розбір членів речення підведе учнів до усвідомлення групи підмета та присудка.

Необхідно привчати учнів послідовно дотримуватись певного порядку, звязано робити синтаксичний розбір. Треба уникати шкідливої практики, коли вчитель раз у раз ставить питання учневі для розбору, веде за собою учня, необхідно виробити у дітей навички роботи самостійно повний розбір відповідно до програмних вимог даного класу.