ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СІМ'Ї І У ДИТЯЧОМУ САДКУ

Особистість являє собою складний динамічний сплав природного і соціального. З одного боку - це частка природи і має біологічну основу, з другого сукупність громадських відношень.

Признаючи ведучу роль соціального фактора в розвитку особистості, не слід заперечувати природних умов, без яких не може бути не лише особистості але і людини. Ще Гельвецій сказав: Нерівність розуму є результат відомої причини - різниця в вихованні'. А Джон Локк дотримується думки, що дитина tabula rasa

Деякі вчені взагалі вважають, що діти в своєму розвитку скорочено повторюють основні стадії людської історії. Так, німецький психолог В.Штерн твердив, що немовля знаходиться в стадії ссавців, а в другій половині - на стадії мавпи, на другому році він досягає елементарного людського стану і лише в зрілому віці людина досягає стадії сучасної культури.

Людська особистість розглядається всебічно, як єднання природного і соціального.

Біологічна сторона особистості находить своє вираження в елементарних природних якостях задатках. Задатки - передумови розвитку особистості, вони не визначають конкретні здібності, риси характеру. Людина є не лише об'єкт впливу середовища, а також і суб'єкт, діючий на оточуюче середовище. І всі людські якості особистості формуються, розвиваються, проявляються лише в діяльності. Людина стає особистістю лише в процесі діяльності, лише в ній знаходимо і розвиваємо задатки і набуті в житті і вихованні риси.

Всім відома історія двох дівчаток Амали і Камали, які потрапили в вовчу зграю, перейняли у звірів їх звички, в поведінці уподібнилися вовкам. їх знайшов в Східній Індії священик Сінх. Першій було біля 3-х років, другій - 5-6 років. Попавши в притулок, вони вели себе по-звірячому: одяг рвали, пересувалися на чотирьох кінцівках дуже швидко. На колінах і ліктях в них були мозолі. їли сире м'ясо, молоко, воду. Вареного не їли. Одного разу одна з дівчаток навіть у собак забрала кістку. Вдень дівчатка дрімали, а вночі бігали і вили. Виховання та навчання дали незначні результати. Менша померла у 6 років, а старша в 17 років мала в пасивному запасі близько 60 слів. Дівчаткам ніде було придбати людські якості: звіряча зграя сформувала звірячу поведінку.

Сензитивний вік для людського розвитку був пропущений. Відсутність психологічних накопичень попереднього періоду та необхідність одночасного розвитку сензитивних для дошкільного періоду видів діяльності, як забезпечують основу психологічної готовності дітей до школи (з врахуванням зорової патології кожної дитини і визначається специфіка корекційного навчання слабозорих дітей. Ця специфіка проявляється в тому, що будь-який педагогічний вплив на слабозору дитину в процесі заняття, гри, трудової діяльності має спрямованість на корекцію чотирьох, найбільш уразливих, важливих видів діяльності.

Соціальна реабілітація особистості в ранньому віці дитини реалізується в основному, через гру з лялькою і передбачає такі напрямки:

1. Формування навичок культурної поведінки: ввічливості ( дякую, будь - ласка, вибачте, добрий день, до побачення), приязності, доброти, взаємодопомоги; уміння гратися поруч, ділитися, обмінюватися ігровим матеріалом; називати один одного по імені, відповідати на запитання та інше.

2. Оволодіння навичками самообслуговування: застібатися, шнурувати взуття, одягатися, роздягатися, вмиватися.

3. Стимулювання ігрової діяльності і бажання входити в роль, діяти відповідно до ролі, розвивати сюжет.

4. Формування уявлень про естетичні норми відносин: доброзичливість, піклування, чуйність, справедливість, чесність, уміння налагоджувати доброзичливі відносини з незнайомими ровесниками, молодшими і старшими.

5. Формування особистісної готовності до школи:

6. Ознайомлення з правилами користування електроприладами -телевізором, праскою, плитою, відеотехнікою, правилами поведінки з вогнем.

7. Формування морально - етичних понять про добро, зло.

8. Залучення дітей до творчості, виготовлення з природного матеріалу художніх композицій, використовуючи особистий досвід, сюжети казок, виготовлення атрибутів до свят, ігор.