Банківський прибуток, його економічний зміст

достатності банківського прибутку: кредитна діяльність банку залежить від достатності капіталу, а прибуток, у свою чергу, є основним внутрішнім джерелом його поповнення. Обсяг прибутку в цілому по банківській системі забезпечує її надійність, гарантує безпеку вкладів і наявність джерел кредитування, від яких залежать споживачі банківських послуг [3, с.289].

прибуток головна мета підприємницької діяльності;

прибуток база економічного розвитку держави;

прибуток критерій ефективності конкретної виробничої діяльності;

прибуток основне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів, яке забезпечить розвиток банка;

прибуток головне джерело збільшення ринкової вартості банка;

прибуток важливе задоволення соціальних потреб суспільства;

прибуток основний захисний механізм від загрози банкрутства банка [5, с.80].

питання управління прибутком банку, Сало І.В. та Криклій О.А. відмічають, що прибуток це виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик виконання підприємницької діяльності і є різницею між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі виконання цієї діяльності [1, с.268].

Сутність прибутку як обєкту обліку визначається у відповідних нормативних актах. Так, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати прибуток сума, на яку доходи перевищують повязані з ними витрати [15]. Аналогічно прибуток трактується і у Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України [16].

Прибуток банку має достатньо широку класифікацію залежно від ряду ознак (рис. 1.1).

Класифікація прибутку банку

Банківська діяльність це комплекс взаємоповязаних господарських процесів, які залежать від численних факторів. Відтак обсяг сформованого прибутку та рівень прибутковості визначається як внутрішніми (ендогенними), так і зовнішніми (екзогенними) факторами [17], [4], [3]. На сьогоднішній день ще не склалася чітка класифікація факторів, що впливають на формування прибутку банку. На думку Осташ С., доцільною є класифікація, коли фактори поділяються на внутрішні і зовнішні, які, в свою чергу, відповідно складаються з соціальних та економічних, ринкових та адміністративних.

Адміністративні фактори виражаються впливом державного регулювання, податкова система, фінансова та грошово-кредитна політика НБУ. До ринкових факторів відносять фазу економічного розвитку країни, рівень конкуренції на ринку, попит i пропозиція на кредит, ціна на кредитні ресурси, рівень довіри населення до банківської системи та рівень їх доходів, структура ринку та інше [3, с.296].