Ключові питання: ефект, ефективність, фактор часу, зведені витрати, чистий приведений доход, внутрішня норма доходності (IRR), термін окупності інвестицій, ітеративний метод знаходження значення IRR.

Ефективність реальних інвестицій з коротким інвестиційним циклом можна визначити, використавши метод так званих зведених витрат чи ланцюговий метод і без урахування чинника часу. Зведені витрати (Z_ві) являють собою суму поточних витрат на виробництво (собівартість) одиниці продукції (С_і) і питомих капітальних вкладень (К_і), зведених до однакової розмірності в часі відповідно до нормативного коефіцієнта порівняльної ефективності капітальних витрат (Е_н), тобто для визначення їх величини застосовують формулу

Z_ві = С_і + Е_нК_і,

EE_p = (ΔП Е_н К_д) N,

де EE_p річний економічний ефект від здійснення заходу;

N річний обсяг випуску продукції в натуральному вираженні. За умови наявності невеликої кількості варіантів інвестиційних рішень з метою вибору кращого з них можна використовувати й ланцюговий метод (метод попарного порівняння) за властивою йому формулою:

Ер =

С_i, С_і+1 собівартість продукції за двома порівнюваними варіантами;

К_i, К_і+1 капітальні вкладення за двома порівнюваними варіантами.

Більш капіталомісткий варіант інвестиційного рішення буде економічно ефективним, якщо Е_р > Е_н.

Р_пі =

ЧПД =

ЧПД = ,

- грошовий потік і-го розрахункового року;

Т_ок = Т_іц 1(2) +

-

ГП_д^t(t-1) дисконтована сума грошового потоку в останній чи передостанній розрахунковий рік.

ВНД = ДС_м +

ГП_д = ІК (1+

t тривалість реалізації інвестиційного проекту, років.

Вартісну оцінку результатів використання виготовлених впродовж кількох років нових засобів праці здійснюють шляхом перемножування ціни і продуктивності одиниці та обсягу їх щорічного використання в усіх сферах. При цьому задля безпомилкового визначення обсягу використання нових засобів праці за роками розрахункового періоду доцільно побудувати спеціальну таблицю із зазначенням років їх експлуатації і сфер використання. Вартісна оцінка результатів використання нових предметів праці зводиться до визначення сукупного обсягу виробництва відповідної кількості продукції у вартісному виразі у всіх сферах застосування.

1) обчислюють можливий обсяг виробництва продукції з нових предметів праці за сферами використання шляхом ділення обсягу застосування нових предметів праці за певний рік на нормативну величину їх витрати на один виріб;

3) здобуті результати розрахунків за сферами використання нових матеріалів підсумовують і таким чином визначають шуканий показник.

A₂ річний обсяг виробництва продукції (виконання роботи) за допомогою нового заходу науково-технічного спрямування, фіз. од.

Для розрахунків річного економічного ефекту від виробництва і використання нових засобів праці застосовують модифіковану формулу різниці зведених витрат, що враховує коефіцієнти зростання продуктивності k_зп і зміни довговічності (строку служби) k_зп нового засобу праці порівняно з базовим, а також економію споживача за весь строк експлуатації нового засобу праці Е_с. Ця формула має такий вигляд

k_зпk_t - З₂ + Е_с)А₂,

де q₁^пв, q₂^пв питома витрата відповідно базового і нового предмета праці на одиницю вироблюваної споживачем продукції;

Оптимальний розмір підприємства (об'єднання), економічна ефективність розвитку спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва визначають на базі показника загальних (питомих) зведених витрат з урахуванням додаткових чинників (транспортних витрат, вартості витрат сировини й матеріалів, капітальних вкладень у суміжні галузі й інфраструктуру). З огляду на це формула зведених витрат Z_зв^оп для вибору (обгрунтування) оптимальних розмірів підприємства має вигляд:

Z_зв^оп = C_i + B_тi + Q_i + E_н (K_i¹ + K_i² + K_i³ + K_i⁴) → min

де B_тi транспортні витрати на доставку сировини (матеріалів) для виробництва й готової продукції споживачам;

Q_i вартість втрат сировини (матеріалів) і готової продукції у процесі транспортування й зберігання;

K_i¹ капітальні вкладення (інвестиції) у створення (спорудження) підприємства i-го розміру;

K_i², K_i³, K_i⁴ додаткові інвестиційні ресурси у водопостачання, комунікаційні системи й очисні споруди, транспорт.

Інтегральний коефіцієнт організаційно-технічного рівня виробництва визначають застосуванням двох розрахункових операцій. Під час першої з них розраховують окремо коефіцієнт технічного й організаційного рівня виробництва (k_трв, k_орв) за формулою:

де q_ві коефіцієнт вагомості і-го показника певної їх сукупності, що відібрані для визначення технічного та організаційного рівня виробництва;

n кількість показників у групі, що використовують для визначення окремо технічного та організаційного рівня виробництва.