МЕТОД ОПИТУВАННЯ

м е т о д о п и т у в а н н я є найбільш розповсюдженим і популярним, зокрема, у соціологічних дослідженнях права. Це пояснюється багатьма причинами. Методом опитування можна одержати таку інформацію, яка не завжди відображається в документах незамінний прийом одержання інформації щодо субєктивного світу людей, їх схильностей, мотивів діяльності, думок. Його основу складає сукупність запитань до респондента, відповіді на які утворюють необхідну дослідницьку інформацію.

А н к е т у в а н н я найбільш розповсюджений вид опитування. Воно проводиться за допомогою анкети. А н к е т а це впорядкований за змістом та формою набір запитань і висловлювань, втілених у вигляді опитного листа, який самостійно заповнюється тим, хто опитується, за зазначеними в опитнику правилами.

а н к е т у в а н н я

а н к е т у в а н н я

а н к е т у в а н н я здійснюється за місцем проживання, роботи або навчання, може бути груповим або індивідуальним.

спонденти дають не одну, а декілька з пропонованих відповідей.

л і н і й н и м и і т а б л и ч н и м и.

І н т е р в ю в а н н я цілеспрямована бесіда дослідника (інтервюера) з респондентом щодо питань, які належать до предмета дослідження. Головна відміна інтервювання від анкетування полягає у формі контакту дослідника та опитуваного.

Ф о р м а л і з о в а н е (с т а н д а р т и з о в а н е) і н т е р в ю

В і л ь н е і н т е р в ю

інтервю, яка і пропонується респонденту для обговорення. Напрямок бесіди, її логічна структура, послідовність запитань, їх формулювання усе залежить від індивідуальних особливостей того, хто бере інтервю, від його уявлень про предмет обговорення, від конкретної ситуації інтервю. На відміну від результатів масових опитувань, одержана в даному випадку інформація не потребує уніфікації для статистичної обробки. Вона цінна своєю унікальністю, широтою асоціацій, аналізом специфіки проблеми в конкретних умовах.

Залежно від спрямованості та процедури проведення інтервю поділяють на к л і н і ч н і та ф о к у с о в а н і.

К л і н і ч н е і н т е р в ю застосовується на початковому етапі соціологічного дослідження, коли соціологу необхідна інформація з проблеми та предмета дослідження. Воно є глибоким та довгочасним. Його можна використовувати і на заключному етапі дослідження як контрольний метод перевірки одержаної інформації.

Ф о к у с о в а н е і н т е р в ю короткочасне, його мета збирання думок, оцінок з приводу конкретної ситуації, явища, його наслідків або причин. Респондентів у цьому виді інтервю заздалегідь знайомлять з предметом бесіди, заздалегідь готуються запитання, причому їх перелік є обовязковим для інтервюера: він може змінювати їх послідовність або формулювання, але на кожне запитання повинен отримати відповідь.

У соціологічних дослідженнях у великих містах, де достатньо високий рівень телефонізації, застосовується т е л е ф о н н е і н т е р в ю одна із форм опосередкованого опитування. Його основні переваги: оперативність та низька вартість. Телефонне інтервю має великі можливості в усуненні ефекту третіх осіб. Якщо при особистому інтервю відповіді респондента можуть бути не завжди самостійними, то при телефонному опитуванні запитання адресуються тільки респонденту і тільки він на них відповідає. Вплив інтервюера на відповіді респондента в телефонному інтервю нижче, ніж при безпосередньому спілкуванні.

3. Особистий контакт соціолога та респондента забезпечує більш серйозне ставлення респондента до опитування.

3. Трудомісткість і складність підготовки інтервюерів, особливо при соціологічних дослідженнях права.

урядні речення та фрази, які містять надмірну кількість загальних термінів та ін.), а також ступінь зрозумілості основних термінів.

жливого впливу оточення на поведінку неповнолітнього правопорушника не слід ставити у прямій формі (Як Ви гадаєте, що вплинуло на Вашу поведінку?), а лише застосовуючи цілу низку більш простих та зрозумілих запитань (Кого з друзів Ви найбільш поважаєте, чому?; Коли виникає важливе запитання, з ким Ви радитесь з батьками, учителями, друзями поза школою, однокласниками? тощо).

льні відповіді будуть свідчити про знання населенням відповідних норм. У даному випадку дослідницьке запитання (Як населення знає право?) перетворено в систему казусів (запитань анкети). Наприклад: Як Ви вважаєте, кому повинен належати прибуток від власності дружини, якщо подружжя не укладало шлюбну угоду? Особисто їй або їй та чоловікові спільно? Або інший: Як Ви вважаєте, дозволяє або забороняє чинний закон, щоб особа своїм заповітом чи шляхом дарування повністю позбавила спадщини своїх дітей або кого-небудь з них?.

Дослідження рівня знання права мають особливе значення ще й тому, що існує презумпція знання закону ніхто не може посилатися на незнання закону. Однак презумпція це одне, а дійсність, знання закону інше (навіть юристами за професією). Особливо важливо, коли мова йде про недавно прийнятий закон.

Особливо слід підкреслити, що юристам, які працюють із результатами опитувань, при аналізі та інтерпретації цих даних необхідно знати точне формулювання запитань анкети (а також і повний набір можливих відповідей) та враховувати їх у процесі інтерпретації, інакше можна стати жертвою непрофесіоналізму укладачів анкети або запитань інтервю.