МЕТОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ

це цілеспрямоване сприйняття явищ обєктивної дійсності, у ході якого ми одержуємо знання про зовнішні сторони, властивості та стосунки обєктів, що досліджуються. Спостереження в соціологічному дослідженні є методом збору первинної інформації про обєкт, що вивчається, шляхом прямої реєстрації подій, котрі стосуються цього обєкта і відповідають цілям дослідження.

стосується звязку спостерігача з обєктом. тво, до яких він сам належить, з якими повязаний та від яких безпосередньо залежить. Цей нерозривний звязок спостерігача з обєктом спостереження позначається на сприйнятті дослідником соціальної дійсності, на розумінні соціальних процесів, ситуацій, дій окремих індивідів, а також на інтерпретації явищ, які спостерігаються. Сприйняття спостерігачем соціальної дійсності завжди позначається на його світогляді. Обєктивність соціологічного дослідження полягає в тому, щоб критерії наукового дослідження були чітко визначені, не підмінялись емоціями, моральними та іншими ціннісними критеріями.

о с о б л и в і с т ь полягає в тому, що спостерігач не може зовсім позбутися емоційності сприйняття соціальних явищ. При цьому вона тим вище, чим тісніше дослідник повязаний з обєктом спостереження. Це завжди повинно бути враховано як один із можливих чинників викривлення інформації.

о с о б л и в і с т ь стосується складності повторного спостереження, тому що соціальні процеси повсякчас змінюються і рідко бувають ідентичними. У звязку з цим спостереження має бути дуже ретельним.

обєктом спостереження в соціології є поведінка окремих людей та соціальних груп, а також умови їх діяльності. Використовуючи метод спостереження, можна вивчати реальні правостосунки в дії, аналізувати звязок права з життям, з конкретною поведінкою субєктів.

7.2. Класифікація спостережень

н е с т р у к т у р а л і з о в а н і та с т р у к т у р а л і з о - в а н і. У н е с т р у к т у р а л і з о в а н о м у (н е к о н т р о - л ь о в а н о м у) спостереженні дослідник не визначає наперед, які саме елементи процесу, що вивчається, він буде спостерігати. У цьому випадку немає суворого плану, визначено лише безпосередній обєкт спостереження.

етапі більш розширеного соціологічного дослідження.

С т р у к т у р а л і з о в а н е (к о н т р о л ь о в а н е) спостереження це таке, при якому дослідник наперед визначає, які з елементів процесу, що вивчається, мають найбільше значення для його дослідження, та складає спеціальний план запису спостереження до початку збору інформації.

Залежно від ступеня участі спостерігача в ситуації, що досліджується, розрізняють в к л ю ч е н е (з у ч а с т ю) та н е в к л ю ч е н е (б е з у ч а с т і) спостереження.

Однак таке дослідження можна використовувати, наприклад, у процесі вивчення судової практики. Подібне мало місце вже давно, незважаючи на деякі обмеження ідеологічного характеру. Тепер таких обмежень для проведення такого роду досліджень не існує, однак учені, які користуються методом включеного спостереження, мають усвідомлювати, що їх дії є обмеженими чинним законодавством, а також нормами етики, що пропагують повагу до особистості, статусу судді та інших осіб з особистими юридичними повноваженнями. До того ж необхідно памятати про дотримання елементарних людських прав, про те, що Конституція України гарантує дотримання гідності особистості та забороняє без добровільної згоди людини піддавати її науковим дослідам. Діяльність дослідників повинна бути в межах, які не дозволяють інтерпретувати її як перешкоду здійсненню правосуддя або як неповагу до суду, як наклеп по відношенню до судді. Крім того, дослідникам слід займатися спостереженнями лише суспільних стосунків, не втручаючись у сферу особистого, інтимного життя людей.

За місцем впровадження та умовами організації спостереження поділяються на п о л ь о в і та л а б о р а т о р н і. Польове спостереження запроваджується у природних обставинах у реальній життєвій ситуації, у безпосередньому контакті з обєктом, що вивчається. Лабораторне спостереження це різновид спостереження, при якому умови оточуючого середовища та ситуація, що спостерігається, визначаються дослідником. Воно частіше за все застосовується в нтальної перевірки гіпотез.

За регулярністю проведення слід розрізняти спостереження с и с т е м а т и ч н е та в и п а д к о в е. Систематичне спостереження характеризується регулярністю дії, про

Для того, щоб результати дослідження були зрозумілими іншим дослідникам, а результати однотипних досліджень порівнювались, треба розробити таку систему понять, за якою будуть описуватися результати досліджень. Важливо, щоб поняття, які використовуються, були визначені операціонально, тобто щоб за ними було закріплене певне значення і можлива його фіксація.

Позитивна якість методу спостереження полягає в тому, що воно здійснюється разом з розвитком досліджуваних явищ та процесів. Зявляється можливість безпосередньо сприймати поведінку людей у конкретних умовах та в реальному часі. Старанно підготовлена процедура спостереження забезпечує фіксацію всіх важливих елементів ситуації. Тим самим створюються передумови для її обєктивного вивчення.

Недоліки методу спостереження можна обєднати у дві групи: о б є к т и в н і (незалежні від спостерігача) та с у б є к т и в н і (повязані з особистими, професійними особливостями спостерігача). До обєктивних недоліків перш за все відносять обмеженість, принципово часний характер кожної ситуації, що спостерігається. Тому, яким би всебічним та глибоким не був би проведений аналіз, отримані висновки можуть бути узагальнені та розповсюджені на більш широкі ситуації тільки з дуже великою обережністю і з дотриманням багатьох вимог. Ще одна особливість методу складність, а часто й неможливість повторення спостереження. Соціальні процеси є незворотними, їх не можна заново відтворити, щоб дослідник мав можливість зафіксувати потрібні йому риси, елементи події, що вже відбулася. Нарешті, відзначимо велику трудомісткість методу. Спостереження часто передбачає участь у збиранні первинної інформації великої кількості людей з досить високою кваліфікацією.

ктерною інша форма спілкування, може оцінити це як прояв неповажного, фамільярного ставлення. Виключити подібні помилки дозволяє глибоке знання специфіки спілкування в різних соціальних групах.