МЕТОД АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ

документа. Класифікація документів

(лат. documentum свідоцтво) у соціології це спеціально створений людиною п р е д м е т, який призначений для передавання чи зберігання інформації.

документами про стан різних класів і суспільних верств.

Фотографії, малюнки, картини тощо мають особливу цінність у плані вивчення минулого, тому що є реальним свідоцтвом повсякденного життя людей.

1.4. Фонетичні документи (магнітофонні записи, грамзаписи).

Цільовим документом може бути автобіографія. На думку соціологів, автобіографії відбивають соціальні ситуації у їх черговості та звязку, дають картину психічного образу автора, нарешті, показують його в тому контексті соціального середовища, в якому він діє.

Загалом треба зазначити, що класифікація не повинна бути самоціллю. Вона тільки допомагає досліднику, особливо на початкових етапах, визначитися у великій кількості документів, вибрати саме ті джерела, які відповідають темі й обсягу дослідження.

(к л а с и ч н и й) метод аналізу це сукупність операцій, які дозволяють інтерпретувати текст залежно від поставлених дослідником цілей. В традиційному аналізі розрізнюють зовнішній і внутрішній.

помітної ролі, тому що для значної кількості документів (нормативні акти, судові справи, статистичні звіти, узагальнення правозастосовчої практики тощо) їх істинність не викликає сумніву.

Можна запропонувати приблизний перелік ознак, що характеризують процес аналізу, зміст документів і результати аналізу, які реєструються у протоколі.

. Що він собою уявляє? Який його вид, статус, форма, істинність? Чи необхідні спеціальні методи для аналізу?

Хто він? Його компетентність? Що спонукало до створення документа? Які цілі переслідував? Які інші документи цього типу створив або у створенні яких брав участь?

тієї сфери, до якої належить документ, до його створення, після створення. Як він узгоджується з подіями, умовами, іншими аналогічними документами? Яку суспільну дію мав? Чи є згадування про нього в інших документах? В яких саме?

нтальні відомості відповідають цілям дослідження? Наскільки повна, достовірна, надійна для цих цілей інформація? Чи є необхідність її використання, залучення інших документальних джерел та яких саме?

Метод тлумачення закону спрямований не тільки на виявлення юридичних ознак норми. Через те, що є багато понять, які утворюють норми, відбивають суспільні явища, виникає завдання визначення соціального змісту закону. Це досягається за допомогою прийомів соціологічного тлумачення норми, що є невідємним компонентом методу юридичного тлумачення. Однак не можна не відзначити і тих труднощів, з якими ще стикаються дослідники при аналізі змісту норми, зокрема при встановленні її конкретних соціальних цілей.

Справа в тому, що будь-який документ створюють з особливою метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа й виявити все, що цікавить дослідника, глибинні замисли та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ, тощо.

Тому в дослідженнях традиційними методами, які роблять різні вчені з тією самою метою, на базі тих самих документів, висновки бувають доволі різні, іноді навіть протилежні. Проте в традиційних методах є й багато корисного. Їх можна використовувати на матеріалах одного чи кількох документів. При застосуванні традиційних методів аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа.

Прагнення позбавитися можливої субєктивності традиційного аналізу, а також потреба у вимірюванні соціальних ознак викликали інший тип аналізу формалізованого (кількісного) або контентаналізу.

Історично цей метод так само, як і сам термін, виник у практиці американської журналістики, де він був початково застосований у дослідженні специфічного виду документів, матеріалів преси. Пізніше метод був використаний американським соціологом Г. Лассуелом у дослідженнях пропаганди. Його сутність полягає в зясуванні змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати в кількісні показники за допомогою одиниць обчислювання.

це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується обєктивністю висновків, суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, які виявляють чи, навпаки, приховують у документах, так і внутрішні закономірності самого обєкта дослідження.

За допомогою контент-аналізу можна встановити не тільки частоту появи тієї чи іншої категорії, а й її присутність у досліджуваному тексті. Отже, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій та одиниць дослідження, а й весь процес аналізу.

виділення одиниць аналізу,

відшукування одиниць індикаторів у тексті,

статистична обробка.

Одиниця аналізу, що виділена, повинна бути смисловою, тобто необхідно виявити, в яких проявах тексту є певне смислове навантаження. Вона не обовязково реалізується в одному слові (терміні), а може виявлятися в деяких стійких словосполученнях, може взагалі не бути присутньою в явному термінологічному одяганні, але бути захованою під заголовком абзацу, розділу тощо.

Оскільки один і той же смисловий елемент змісту документа може бути виражений у різній словесній формі, необхідно відшукати в тексті всі можливі форми відбиття смислової одиниці. У тексті виявляються ознаки, або індикатори цієї смислової одиниці, так, як вони подаються мовою документа. Набір цих індикаторів може бути різноманітний: певні терміни, власні імена і будь-які стійкі словосполучення, чних місць або історичних подій.

Вона полягає в підрахунку частоти вживання певного поняття (при умові обліку виділених індикаторів) або в установленні пропорцій між різними групами індикаторів. вданнями дослідження, вони залежать від того, що необхідно досліднику знати про документ, який вивчається.

Способи і можливості використання аналізу документів виразно виявляють переваги й недоліки цього методу збирання інформації, роль якого, на жаль, декілька недооцінюється.

За допомогою аналізу суспільних й особистих документів одержують інформацію відносно обєктивних і субєктивних умов соціальних явищ, які зовсім або частково не піддаються визначенню іншими методами; він заповнює важливу прогалину в інформації і дає додаткові або доповнюючи відомості.

При комбінованому застосуванні з іншими методами збирання інформації у соціологічних дослідженнях даний метод дозволяє провести точне зіставлення між обєктивними умовами та субєктивними настановами й видами поведінки однієї й тієї ж сфери соціального життя, сприяючи обєктивуванню субєктивних соціальних обставин.

За допомогою аналізу документів і зіставлення даних, які стосуються одних і тих же явищ, можна визначити напрям розвитку як обєктивних, так і субєктивних умов. Крім того, аналіз документів дозволяє одержувати певну інформацію значно більш ефективним способом, ніж доступно іншим методам соціологічного дослідження.

Правда, поряд із цими важливими перевагами існують і недоліки, які не можна недооцінювати. У документах зафіксовані соціальні явища й ознаки минулого відрізку часу. Вони можуть уже не узгоджуватися з сучасним станом і змінами, що відбулись. Усі поточні відносини й звязки не охоплюються безпосередньо. Одержані соціальні дані повинні бути віднесені лише до того періоду часу, коли вони збиралися.

Документи насамперед статистичні мають значний ступінь абстрактності. Викладені в них обставини абстрагуються від багатьох подій, прикмет, ознак, умов і явищ, які супроводжували даний процес. Це призводить до суттєвих утрат інформації про сукупність звязків, які обумовлені, та про відповідний ним фон.

Дані, які містяться в документах, втілюють у собі результати людської діяльності або соціальної поведінки, записані заднім числом. Вони мало або зовсім нічого не говорять про самий процес діяльності або поведінку. Про хід і механізм останніх можна тільки припускати.

Лише неофіційні, особисті документи (наприклад, щоденники) дають кілька більше пояснюючого матеріалу, хоча торкаються лише даної особи або групи. Для одержання надійних висловлювань про процес і умови його протікання обовязкове застосування інших методів.

вплив на викладення афектів і емоцій, які ситуативно обумовлені;

Переоцінка аналізу документів як єдиного або важливішого обєктивного методу одержання даних також неприпустима, як і дискваліфікація його як методу, який дає лише виключно дані, що субєктивно викривлені.